1. Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних до початку воєнного стану

Ситуація: Компанія не погоджується з нарахованими штрафними санкціями за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за період до впровадження воєнного стану (липень-серпень 2021 року), адже після 27 травня 2022 року відсутній механізм, який визначає строки реєстрації податкових накладних, які не були зареєстровані до початку воєнного стану у зв`язку із мораторієм на період карантину.

Позиція суду: Верховний Суд підтримав позицію компанії з огляду на наступне:

  1. П. 69 підр.10 р. ХХ ПКУ не врегульовував питання виконання обов`язків, зокрема щодо реєстрації податкових накладних, граничний строк реєстрації яких настав до набрання 7 березня 2022 року чинності Закону № 2118-IX, а також не встановив нових чи інших особливостей щодо відповідальності за недотримання таких обов`язків, аніж ті, що були передбачені раніше на період карантину.
  2. Позиція податкових органів про те, що всі платники податків, які зареєстрували після 26 травня 2022 року податкові накладні, складені до 31 січня 2022 року, підлягають відповідальності, не враховує динамічність податкового законодавства, що приймалось у той час, як і не враховує відсутності об`єктивної можливості у платників податків зареєструвати відповідні податкові накладні без застосування штрафних санкцій.
  3. Держава не створила такого правового регулювання і фактичних умов, за яких компанія могла завчасно передбачити відповідні наслідки своєї поведінки щодо не реєстрації до 26 травня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкових накладних. Отже, притягнення до відповідальності за таких умов не може бути визнане таким, що базується на принципі верховенства права, адже воно не відповідало  засадам правової визначеності та передбачуваності.

Джерело: Постанова Верховного Суду № 380/7070/23 від 7 лютого 2024 року

2. Податковий кредит з ПДВ за лютий-травень 2022 року з порушеннями в реєстрації податкових накладних постачальниками

Ситуація: Компанія сформувала податковий кредит з ПДВ за період з лютого по травень 2022 року на підставі первинних документів (відповідно до пп.69.1-1 підр. 10 р. ХХ ПКУ). Постачальники не зареєстрували / зареєстрували з запізненням відповідні податкові накладні з ПДВ після відновлення ЄРПН, серед іншого, через неможливість виконання податкових обов’язків. Податкові органи наполягали на необхідності подання уточнюючих декларацій з ПДВ з виключенням сум податкового кредиту, щодо якого податкові накладні не були зареєстровані до 15 липня 2022 року.

Позиція суду: Верховний Суд підтримав позицію компанії з огляду на наступне:

1. Положення пп. 69.1-1 підр. 10 р. ХХ ПКУ 

  • не встановлюють обов`язку покупця товарів / послуг коригувати податковий кредит з ПДВ у випадку не здійснення платником податків постачальником реєстрації відповідної податкової накладної, а лише покладає на такого платника (покупця) обов`язок звірити раніше задекларований податковий кредит на підставі первинних (розрахункових) документів з даними зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних;
  • не містять жодних зобов`язань платника, який задекларував податковий кредит на підставі первинних документів, провести коригування податкового кредиту, виключивши з його складу суму ПДВ на підставі незареєстрованих податкових накладних.

2. Спірні правовідносини виникли в умовах воєнного стану, отже норми підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ ПКУ є спеціальними та пріоритетними.

3. Суди попередніх інстанцій при вирішенні спору врахували обставини щодо відображення позивачем у звітності податкового кредиту, первинні документи щодо сплати за товар, транспортування, оприбуткування товарно-матеріальних цінностей тощо, а також лист контрагента з повідомленням про подання до податкового органу заяви про неможливість виконання податкових обов`язків з реєстрації податкових накладних.

4. Податкові органи не надали заперечення (доводи) щодо порушень компанією правил бухгалтерського та податкового обліку, не навели заперечень щодо відповідної первинної документації та відомостей стосовно проведення документальної перевірки господарських операцій, за якими сформовано податковий кредит.

5. Компанія виконувала зобов`язання з декларування сум ПДВ на підставі первинних документів та не може впливати на своїх контрагентів або нести відповідальність за реєстрацію своїми контрагентами податкових накладних з незалежних від нього обставин.

6. Податкові органи не надали жодних доказів, які б підтверджували протиправність поведінки контрагентів компанії за спірними операціями, яка б безумовно свідчила про наявність правових підстав для позбавлення компанії права на податковий кредит за такими операціями.

Джерело: Постанова Верховного Cуду № 200/466/23 від 28 лютого 2024 року

3. Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після відновлення їх реєстрації у червні 2022 року.

Ситуація: Компанія не погоджується з нарахованими штрафними санкціями за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за період з серпня 2022 року по січень 2023 року, протягом якого одночасно діяли норми про незастосування штрафних санкцій на період карантину (п.52-1 підр.10 р. ХХ ПКУ) та обмеження звільнення від застосування відповідних штрафів умовою реєстрації податкових накладних до 15 липня 2022 року. (пп.69.1 підр.10 р.ХХ ПКУ)

Позиція суду: Верховний Суд підтримав позицію податкових органів з огляду на наступне:

1. Закон № 2260-IX (набув чинності 27 травня 2022 року)

  • доповнив положеннями пп. 69.2 підр. 10 р. XX ПКУ, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, а вимоги законодавства щодо мораторію застосування штрафних санкцій на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину не застосовуються;
  • запровадив звільнення від відповідальності за, серед іншого, несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за умови їх реєстрації в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків до 31 липня 2022 року.

2. Оскільки правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних є триваючим, початком якого є наступний день за останнім днем реєстрації, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку, коли податкова накладна складена в період дії мораторію, а зареєстрована в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

3. Відповідно, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних 

  • в період дії карантину, але з урахуванням положень Закону № 2260-IX, а саме з 1 березня 2020 року по 26 травня 2022 року;
  • за умови реєстрації податкових накладних до 15 липня 2022 року.

4. Якщо податкові накладні складені платником в період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних санкцій.

5. Зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (8 лютого 2023 року).

Джерело: Постанова Верховного Суду № 160/13661/23 від 12 березня 2024 року

4. Класифікація витрат на ремонт необоротних активів

Ситуація: Компанія включила послуги з ремонту асфальтного покриття стоянки та території заводу до складу інших операційних витрат, оскільки роботи були спрямовані саме на підтримання таких територій в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від їх використання. Такий підхід був оскаржений податковими органами, що наполягали на капіталізації понесених витрат у вартість відповідних основних засобів.

Позиція суду: Верховний Суд підтримав позицію компанії з огляду на наступне:

1. У чинному законодавстві України відсутнє нормативне визначення поняття модернізації та ремонту.

2. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів визначають, що рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. 

3. Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигід від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом.

4. Проведення капітального ремонту саме по собі не свідчить про необхідність автоматичної капіталізації понесених у такому випадку витрат. Необхідність капіталізації пов`язується саме із впливом проведеного ремонту на вартість основного засобу, період його експлуатації та взагалі можливість останньої без проведення ремонтних робіт. 

5. Ремонтні роботи компанії були спрямовані на часткове відновлення існуючого асфальтного покриття для підтримання його у робочому стані, а не на переукладання всього асфальтного покриття, яке обліковується у компанії.

Джерело: Постанова Верховного Суду №640/12797/22 від 21 березня 2024 року

5. Застосування пільги з ПДВ на постачання програмної продукції

Ситуація: Компанія доводила своє право на звільнення від оподаткування ПДВ програмної продукції (пільга з ПДВ за п.26-1 підр.2 р. ХХ ПКУ, що діяла до 2023 року), оскільки купівля такого програмного продукту була оформлена окремими документами, податковими накладними на кожну партію та авторськими правами. У подальшому примірники комп`ютерної програми були реалізовані кінцевому споживачу через мережу магазинів компанії шляхом позначення у розрахунковому документі (фіскальний чек) унікального програмного коду (ключа) для активації цієї програми. Компанія трактувала операцію з продажу ключів активації для отримання преміум-доступу як операцію з постачання програмної продукції.

Позиція суду: Верховний Суд підтримав позицію податкових органів з огляду на наступне:

1. Спираючись на висновки незалежного консультанта, контролюючий орган зробив висновок, що по суті компанія постачала послуги із пошуку, обробки, отримання інформації (продаж ключів активації програми з метою надання прав на пошук і отримання інформації без фактичного постачання програмної продукції), які підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку. 

2. Лише у випадку, якщо програмна продукція була поставлена постачальником як окремий елемент поставки та на таку продукцію передано право власності (згідно з договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності), така операція звільняється від оподаткування ПДВ.

3. За умовами договору, користувачу надається виключно права на пошук і отримання інформації, що здійснюється за допомогою мобільного додатку, без фактичного постачання програмної продукції.

Джерело: Постанова Верховного Суду № 640/8979/21 від 25 січня 2024 року