Податок на виведений капітал | KPMG | UA
close
Share with your friends

Податок на виведений капітал: популізм чи робоча модель

Податок на виведений капітал

4 июля Президент Украины направил в Верховную Раду Украины проект закона О налоге на выведенный капитал (Проект), который был зарегистрирован и стал доступен для ознакомления вчера.

1000

Партнер, податкове та юридичне консультування

KPMG в Україні

Контакт

За цією темою

Проект є альтернативою проекту закону про виведений капітал, підготовленого Мінфіном в минулому році, проте ідейно мало чим відрізняється від нього. Як же зміниться існуюча податкова система України в разі прийняття та вступу в дію цього Проекту?

По-перше, це нова база оподаткування. Діючий податок на прибуток передбачає оподаткування операційного прибутку підприємства, що підлягає коригуванням відповідно до Податкового кодексу України, іншими словами - фінансовий результат підприємства. У свою чергу, оподаткуванню податком на виведений капітал (ПВК) підлягають операції, спільною рисою яких є виведення грошових коштів з обороту підприємства. При цьому, Проект розділяє такі операції на дві категорії: операції по виведенню капіталу (виплата дивідендів) і операції, еквівалентні виведенню капіталу (виплата відсотків, страхових платежів, фінансової допомоги, роялті і т. д.).

Залежно від об'єкта оподаткування застосовуються диференційовані ставки податку в розмірі:

  • 15% - до операцій по виведенню капіталу (дивідендів);
  • 20% - до платежів, еквівалентних виведенню капіталу, за винятком застосування ставки 5% при виплаті пов'язаній особі-нерезиденту.

По-друге, платниками ПВК є резиденти і належним чином зареєстровані в податкових органах України нерезиденти. У разі не реєстрації останнього, податковим агентом при виплаті доходу з території України буде резидент України, який здійснює таку виплату.

При цьому, не є платниками ПВК суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, а банки можуть продовжувати розраховувати базу для оподаткування виходячи з отриманого фінансового результату і продовжувати платити податок на прибуток.

Враховуючи велику кількість публікацій колег на тему економічного ефекту від запровадження ПВК, доцільно буде перейти до складнощів, які можуть виникнути в результаті його імплементації.

Так, на перший погляд ПВК суперечить виконанню Україною своїх міжнародних зобов'язань у сфері оподаткування та протидії BEPS. Наприклад, заявлена ​​Україною ініціатива щодо підписання MLI концептуально не збігається з введенням ПВК. Крім цього, впровадження положень про контрольовані іноземні компанії спрямовано на оподаткування нерозподіленого прибутку іноземних компаній, що не відповідає концепції ПВК, сприяє інвестуванню в розвиток бізнесу за допомогою виведення операцій реінвестування з-під оподаткування.

Питання застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування у випадку введення ПВК залишається відкритим, оскільки конвенції діють в межах класичної концепції податку на прибуток. З метою вирішення цієї невідповідності в Проекті є норма про те, що ПВК для цілей міжнародного оподаткування прирівнюється до податку на прибуток. Однак, це не сприяє розвитку подібного сприйняття подій на міжнародній арені. Більш того, застосування знижених ставок пропонується безпосередньо пов'язати з питанням повернення надміру сплаченого податку, що ускладнить процес використання конвенцій.

Також, з огляду на те, що тягар доведення невідповідності бази ПВК звичайним цінам покладається на податкові органи, адміністративне навантаження на них збільшиться.

Таким чином, складно спрогнозувати економічний ефект імплементації Проекту в довгостроковій перспективі.

KPMG у соцмережах

  • Знайти офіс kpmg.findOfficeLocations
  • kpmg.emailUs
  • КПМГ у соцмережах kpmg.socialMedia
 

Запит про послуги KPMG

 

Відправити