Чому інвестори бояться альтернативної енергетики | KPMG | UA
close
Share with your friends

Чому інвестори бояться альтернативної енергетики

Чому інвестори бояться альтернативної енергетики

Міжнародні інвестори зацікавлені в проектах на українському ринку альтернативної енергетики. Проте їх стримують складність приєднання до мереж, земельні ризики та сумніви щодо стабільності правил гри.

1000

Директор, керівник відділу юридичного консультування

KPMG в Україні

Контакт

За цією темою

Джерело: Економічна правда

Провідні міжнародні кредитори, зокрема ЄБРР, обережно ставляться до участі у фінансуванні проектів альтернативної енергетики в Україні.

Донедавна інвесторів стримували три основні чинники.

По-перше — відсутність у договорах про купівлю-продаж електричної енергії з ДП "Енергоринок" традиційних для міжнародних гравців гарантій прав кредиторів.

По-друге — труднощі при приєднанні нових електростанцій до електромереж.

По-третє — складна бюрократична процедура відведення землі.

Ухвалення закону "Про ринок електричної енергії" у 2017 році та внесення змін до типового договору у 2018 році заклали фундамент для вирішення двох проблем.

Раніше договір міг бути укладений тільки після побудови станції і введення її в експлуатацію. Тобто після отримання ліцензії на виробництво електроенергії з альтернативних джерел і встановлення регулятором, НКРЕКП, "зеленого" тарифу.

Відповідно до недавніх змін, договір може бути укладений ще до завершення будівництва електростанції з використанням так званої відкладеної умови. Договір набуває чинності з дати настання останньої з визначених у ньому обставин, зокрема, після встановлення тарифу і призначення виробником персоналу.

Важлива зміна: новий типовий договір передбачає право виробника у певних випадках вимагати розірвання угоди та повної компенсації збитків, включаючи борги за кредитами, наданими міжнародними фінансовими установами.

Наприклад, договір може бути розірваний на вимогу виробника з виплатою йому компенсації у разі прострочення оплати електроенергії на 90 днів і більше.

Ще одна причина — зміни правил гри на ринку, які призводять до збільшення витрат виробника на суму понад 10% його доходу за попередні 12 місяців. Компенсація розраховується у євро і підлягає валютній індексації.

Також серед ризиків — непрозорі дискримінаційні умови підключення до електромереж та перешкоди в цьому процесі з боку обленерго.

В Україні ці компанії часто входять до так званих вертикально-інтегрованих холдингів, які виробляють електроенергію з альтернативних і традиційних джерел. Вони не зацікавлені у посиленні конкуренції. У новому законі про ринок електричної енергії є спроба обмежити цей конфлікт інтересів.

Зокрема, запроваджується вимога про так званий unbundling. Він передбачає відокремлення діяльності з розподілу електроенергії від діяльності з її виробництва та постачання. Разом з тим, закон передбачає не повне відокремлення власності, а лише так званий операційний unbundling.

Це означає, що оператор системи розподілу може входити до складу холдингу, але між його компаніями не повинно бути прямого контролю.

Оператор розподілу повинен незалежно управлятися і самостійно ухвалювати рішення щодо управління активами, необхідними для забезпечення його діяльності у сфері розподілу, приєднання до мереж, надання послуг з розподілу.

При цьому новий закон суттєво обмежує можливість холдингів впливати на операційну діяльність оператора системи розподілу.

Більшість вимог щодо unbundling та незалежності оператора системи розподілу набувають чинності у грудні 2018 року. Проте в українських реаліях ці норми можуть бути виконані формально. Менеджмент компаній-операторів системи розподілу буде ангажованим з боку кінцевого власника бізнесу.

Про ефективність вимоги щодо unbundling та його впливу на спрощення умов підключення до мереж можна буде говорити після набуття чинності законом та проведення регулятором перших перевірок з дотримання операторами цих вимог.

Права на землю

Питання спрощення набуття прав на землю досі відкрите. У серпні 2015 року у парламент був внесений законопроект №2359а, який вирішує частину проблем. Проте досі не зрозуміло, коли його ухвалять. Через це іноземні інвестори не можуть використати можливості одного з найвищих у Європі "зеленого" тарифу.

Процес отримання прав на землю для будівництва сонячних чи вітрових станцій доволі складний. Спірним є питання, чи треба проводити земельні торги з надання прав оренди для будівництва. Існують перепони через складність процедур, пов'язаних із зміною цільового призначення земельних ділянок.

Відповідно, інвестор, зацікавлений у проектах з альтернативної енергетики, вимушений витрачати значні часові та фінансові ресурси на вирішення цих питань.

Щоб почати роботи, слід мати план зонування або детальний план території. Однак в Україні украй мало місць, які мають містобудівну документацію. Це також перешкоджає швидкому й ефективному розвитку альтернативної енергетики.

1 квітня 2018 року набули чинності зміни, які дозволили будувати ЛЕП без розроблення містобудівної документації. Це може спростити реалізацію проектів з будівництва електростанцій у сфері альтернативної енергетики.

Перспективи "зеленого" тарифу

Останнім часом додаткових хвилювань іноземним інвесторам додають плани регулятора та уряду щодо запровадження з 2019-2020 років іншого механізму стимулювання альтернативної енергетики замість системи "зеленого" тарифу.

Зокрема, йдеться про запровадження системи аукціонів. Такі плани активно обговорюють експерти, чиновники і депутати. Деякі урядовці та парламентарі запевняють, що інвестори, які вже уклали угоди, зможуть працювати за "зеленим" тарифом. Однак інвестори уже не мають достатньої впевненості та комфорту.

Це пов'язано з тим, що законодавство чітко не визначає момент, коли найшвидше інвестор може укласти угоду. З огляду на це на практиці можливі різні підходи. Наприклад, точкою відліку можна вважати отримання рішення органу влади про відведення землі або завершальний етап — реєстрацію прав на ділянку.

Крім того, є ідея прив'язуватися до отримання технічних умов на приєднання станцій до мереж. Не виключено, що "Енергоринок" укладатиме договори лише після отримання всіх дозвільних документів на будівництво електростанцій.

У контексті цих планів уряду врегулювання "стартової" точки для укладення угод має важливе значення для стабільності правил гри та комфорту інвесторів. У зв'язку з цим важливо не лише прискорити реформи на ринку, а й дати інвесторам розуміння, що Україна готова гарантувати прозорі та стабільні правила гри.

 

Підпишіться на розсилку новин KPMG в Україні

Підпишіться на нашу сторінку Facebook.

KPMG у соцмережах

  • Знайти офіс kpmg.findOfficeLocations
  • kpmg.emailUs
  • КПМГ у соцмережах kpmg.socialMedia
 

Запит про послуги KPMG

 

Відправити