Глобальна деофшоризація | KPMG | UA
close
Share with your friends

Глобальна деофшоризація та її вплив на ЗЕД

Глобальна деофшоризація

На сьогодні глобальний процес офшоризації економіки поглинув майже всі країни. За даними ОЕСР, щороку, світ через офшори втрачає приблизно 20 трлн.доларів США, що в середньому дорівнює 10% економіки країн

1000

За цією темою

Глобальна деофшоризація та її вплив на ЗЕД

Джерело: Юридична газета 

Глобальна деофшоризація, передумови її виникнення

Сьогодні глобальний процес офшоризації економіки поглинув майже всі країни. За даними ОЕСР, щороку, світ через офшори втрачає приблизно 20 трлн.доларів США, що в середньому дорівнює 10% економіки країн. 

Для світових бізнесів такий метод ухилення від сплати податків, як виведення грошових коштів в офшори, набув великого значення. Передумовою виникнення офшорів є закріплені в законодавстві певних країн норми, які повністю або частково звільняють від оподаткування доходи компаній, отримані поза межами кордонів країни реєстрації. Визначення чи є компанія офшорною, базується на відсутності у неї господарської діяльності в межах її країни реєстрації.

Насправді, офшори вже набули такої популярності, що з’явилися навіть певні їх види. Найпопулярнішими вважаються класичні офшори, які характерні для Панами, островів Джерсі, Белізу та ін. Зареєстровані в такому офшорі компанії, використовуються для захисту активів та зменшення податкового тягаря для бізнесу. Компанії з класичних офшорів не мають права провадити будь-яку діяльність в країні їх реєстрації. Характерною рисою класичних офшорів є те, що зареєстровані в такому офшорі компанії сплачують лише фіксований податковий збір. Ці компанії звільнені від податкової звітності. Наступними за популярністю можна виділити офшори з низьким рівнем оподаткування, які використовуються у Новій Зеландії, Гонконзі, Великобританії та на Кіпрі. Компанії, які надають перевагу таким офшорами, сплачують податки за спрощеною системою оподаткування та повинні вести податкову звітність. Останнім видом офшорів вважаються офшори з рівнем оподаткування вище середнього. Вони наявні в Данії, Швейцарії, Естонії та на Мальті. Компанії, зареєстровані в таких офшорних зонах, зобов’язані сплачувати всі податки та подавати податкову звітність, завірену аудитором.

Останніми роками світова спільнота дуже стурбована діяльністю офшорних компаній. Кожного року розробляються нові підходи для боротьби з офшорами. Тож справедливо зазначити, що світ розпочав глобальний процес деофшоризації світової економіки.

В широкому розумінні деофшоризація це протидія розмиванню оподатковуваної бази та виведення прибутку з-під оподаткування (анті -БЕПС). БЕПС як раз і визначається, як розмивання оподатковуваної бази та виведення прибутку з-під оподаткування. У вузькому сенсі деофшоризація це виявлення прибутків, виведених у низькоподаткові та офшорні юрисдикції, та оподаткування таких прибутків (правила КІК).

Якщо виділити ці ознаки в окреме поняття, то деофшоризація це проведення комплексу заходів на рівні держави у різних її сферах, зокрема у правовій, законодавчій та інформаційній, для зниження чи виключення можливостей розмивання оподатковуваної бази чи виведення прибутку з-під оподаткування. Кінцева мета деофшоризації полягає у включенні до загальної корпоративної бази оподаткування компаній, задля припинення розмивання бази оподаткування. 

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) впроваджує досить ефективні механізми деофшоризації. У звіті БЕПС «Про розмивання податкової бази та виводу прибутку з-під оподаткування» запропонована «дорожня карта», яка дає змогу країнам отримувати належний їм прибуток від оподаткування, сприяти покращенню обміну інформацією, неспроможності штучного переводу прибутку в низькоподаткові юрисдикції.

Основні заходи деофшоризації в Україні

Аналізуючи статистичні дані ОЕСР, глобальна деофшоризація набирає обертів. З’являються різні методи боротьби з офшорами, одним з яких є контроль над іноземними компаніями (правила КІК). У 2015 році ОЕСР та лідери країн Великої двадцятки (G20) висвітлили фінальний звіт щодо Заходу №3 плану БЕПС
«Розробка ефективних правил КІК». Даний звіт розкриває основні поняття та напрямки дії в рамках розробленої концепції.

Принцип дії правил КІК полягає у виявленні прибутків, виведених в офшорні юрисдикції та оподаткування таких прибутків. Мета даної концепції полягає в запобіганні ухиленню офшорних компаній від сплати податків. Реалізація правил КІК забезпечується наступним чином: контрольована іноземна компанія, яка зареєстрована в офшорній зоні, повинна оподатковувати свій прибуток в державі контролюючої особи. Виходячи з цієї концепції виведення прибутку в офшори стає неактуальним і неприбутковим для компанії. В цьому і полягає ефект правил КІК, не просто оподаткувати виведені прибутки, а й стимулювати відмову від використання офшорів.

Для української економіки, впровадження правил КІК стане ефективним механізмом боротьби з офшорами. Доказом того, що Україна хоче бути «в тренді» щодо глобальної деофшоризації, є зареєстрований в Верховній Раді України законопроект № 4636 від 11.05.2016 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запобігання розмиванню бази оподаткування та перенесенню прибутку в офшорні зони», який і передбачає впровадження правил КІК.

Зазначений законопроект вдало вводить основні терміни концепції КІК, «контрольовані іноземні компанії» та «контролююча особа». Під контрольованою іноземною компанією розуміється юридична особа - нерезидент або іноземна структура без створення юридичної особи, зареєстрована в іноземній країні (території), що надає пільговий режим оподаткування (офшорні зони), контролюючою особою якої є резидент України.

Контролююча особа – резидент України – юридична або фізична особа, яка безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами контрольованої іноземної компанії у розмірі 50 і більше відсотків; або її доля такої участі в контрольованій іноземній компанії перевищує 10 відсотків, якщо доля участі всіх резидентів України у цій контрольованій іноземній компанії складає 50 і більше відсотків.

Також, даний законопроект визначає певні кваліфікуючі ознаки для визначення країни, яка має офшорні зони. Контролюючі особи обтяжуються обов’язком надавати контролюючим органам відомості про КІК разом із фінансовою звітністю, до 1 березня року, що настає за звітним податковим роком.

Ще одне питання, яке має вирішити імплементація правил КІК, це відкритість і доступність інформації про наявні КІК в українських бізнесів. Обов’язок надання такої інформації покладається на резидента України.

Відповідно до даного законопроекту правила КІК не будуть розповсюджуватись на компанії, зареєстровані у країнах, з якими Україна уклала угоди про уникнення подвійного оподаткування.

Загалом, імплементація правил КІК може стати ефективним механізмом деофшоризації, який би гармонійно доповнив чинні правила трансферного ціноутворення. Проте, важливо пам'ятати, що впровадження правил КІК в українське законодавство повинно бути розроблено з урахуванням світового досвіду та української дійсності.

Іншим заходом деофшоризації по праву можна вважати обмін податковою інформацією між країнами.  Повний та відкритий обмін податковою інформацією забезпечується завдяки певним критеріям. Одним з них є двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування. Будь-яка угода, стороною якої є Україна, містить положення про обов’язковий обмін податковою інформацією. Яким встановлюється що компетентні органи договірних держав обмінюються інформацією щодо податків.

Свідченням того, що Україна підтримує глобальну деофшоризацію стала публікація у травні 2017 року на офіційному сайті Міністерства фінансів України дорожньої карти імплементації Плану дій БЕПС, захід № 6 якого передбачає вдосконалення чинних угод про уникнення подвійного оподаткування шляхом  включення до них запропонованих правил запобігання зловживанням угодою.

В останні роки Україна справді намагається боротися із виведенням капіталів в офшори. Не дивлячись на те, що високий рівень тінізації економіки України суттєво ускладнює державний контроль за рухом капіталів.

Недоліки  в  системі державного  регулювання зовнішньоекономічної діяльності створюють сприятливий  ґрунт для поширення різноманітних схем виведення капіталів  з  України, які  використовуються з метою
ухилення від сплати  податків, відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом. Тож будемо сподіватися, що впровадження заходів БЕПС в розрізі правил КІК та обов’язкового обміну податкової інформації, стимулюватиме український бізнес відмовитись від виведення прибутків в офшори.

Як глобальна деофшоризація впливає на ЗЕД

Справедливо, що сприятливі податкові умови приваблюють міжнародні бізнеси. У компаній з’являється можливість оптимізувати оподаткування своїх прибутків. Звичайно, впровадження офшорних зон в певних країнах лише збагачувало економіки цих країн, тим самим створюючи нерівномірний перетік капіталу між країнами. Збагачення економік певних країн завдяки привабливим податковим умовам, створює проблеми для світової економіки в цілому. Наявність офшорних зон з одного боку стимулює провадження зовнішньоекономічної діяльності, але з іншого боку не створює чесних і справедливих
умов для бізнесів.

На сьогодні, курс на деофшоризацію тримають майже всі країни світу. Міжнародні правила гри змінюються і потрібно до них пристосовуватись. Зараз, використання офшорних структур без їх відповідного декларування стає дуже ризиковим для компаній.

Глобальна деофшоризація вимагає від міжнародних бізнесів провадити свою зовнішньоекономічну діяльність на рівних умовах. Це забезпечить чесні і відкриті правила гри, за яких кожна компанія буде розвивати свою зовнішньоекономічну діяльність. Зникнення офшорів сприятиме рівномірному розподілу податків та інвестицій між країнами. Це буде вигідно як для світової економіки в цілому, так і для економіки кожної держави окремо.

В умовах глобальної деофшоризації капітал буде рухатись на однакових умовах між країнами. Це забезпечить притік капіталу, не надаючи переваги країнам, які мають більш привабливі умови оподаткування. Відтепер світові бізнеси будуть обирати інші умови для вибору юрисдикції для ведення своєї зовнішньоекономічної діяльності.

Зважуючи всі плюси та мінуси глобальної деофшоризації, можна сказати, що вона буде мати позитивний вплив на ведення зовнішньоекономічної діяльності. Встановлення однакових і чесних економічних умов, сприятиме залученню інвестицій в країни, не зважаючи чи мають вони пільгові умови для оподаткування чи ні. Наразі, світова спільнота рухається курсом на забезпечення притоку капіталу рівномірно в світові економіки, що, звичайно, буде створювати реальні передумови для розвитку зовнішньоекономічних відносин. Для світових бізнесів з’явиться більше можливостей для вибору юрисдикції  здійснення своєї зовнішньоекономічної діяльності. 

Валентина Шокрута, юрист KPMG Law Ukraine

 

Підпишіться на розсилку новин KPMG в Україні

Підпишіться на нашу сторінку Facebook. 


KPMG у соцмережах

  • Знайти офіс kpmg.findOfficeLocations
  • kpmg.emailUs
  • КПМГ у соцмережах kpmg.socialMedia
 

Запит про послуги KPMG

 

Відправити