Чи справді ми живемо в період кризи глобалізації? | KPMG | UA

Чи справді ми живемо в період кризи глобалізації?

Чи справді ми живемо в період кризи глобалізації?

Політика протекціонізму, до якої звертаються зараз багато країн, — не привід робити вигляд, що ми переживаємо кризу глобалізації. З настанням Четвертої промислової революції тренд глобалізації буде лише посилюватися. І те, чи "зможе вписатися" Україна у цей контекст, буде залежати передусім від рівня дерегуляції бізнесу, розвитку стартапів і створення інноваційних кластерів.

1000

Керуючий партнер

KPMG в Україні

Контакт

За цією темою

Джерело: Бізнес (Журнал)

Політика протекціонізму, до якої звертаються зараз багато країн, — не привід робити вигляд, що ми переживаємо кризу глобалізації. З настанням Четвертої промислової революції тренд глобалізації буде лише посилюватися. І те, чи "зможе вписатися" Україна у цей контекст, буде залежати передусім від рівня дерегуляції бізнесу, розвитку стартапів і створення інноваційних кластерів. На недавньому Світовому економічному форумі в Давосі однією з найрезонансніших стала заява президента Франції Емануеля Макрона про те, що глобалізація проходить кризовий етап і країнам Європи необхідно згуртуватися, щоб подолати кризу. Однак вона є, радше, апелюванням до країн-партнерів щодо необхідності об'єднання на тлі ослаблення єдності ЄС, зокрема, після Brexit.

Не варто плутати тренд протекціонізму, що набирає обертів у різних країнах на хвилі популізму, і глобалізацію. Подивіться, що відбувається з блокчейном та ICOs. Ці технології розвиваються неймовірно швидко і вже зараз відкривають перед бізнесами в різних країнах можливості залучати фінансування без регуляторного нагляду.

Наразі блокчейн є найяскравішим прикладом disruptive technology. Він є показовим щодо стрімкості трендів, які прискорюють подальші процеси глобалізації. Невеликий проміжок між "сьогодні" і "завтра" — час для адаптації до технологічних та інших змін, які нас очікують, — постійно скорочується.

Щоб вижити в умовах невизначеності та постійних змін, бізнесу доведеться ставати більш гнучким. Наприклад, повернемося до технології блокчейну. Зараз не можна прогнозувати напевно, яке майбутнє чекає на цю технологію. Риторичним залишається питання, чи є це тимчасовим явищем або ця технологія посяде гідне місце у світовій фінансовій системі. Поки можна говорити лише про те, що криптовалюта навряд чи зможе замінити або навіть значно потіснити класичні фінансові установи найближчим часом. Так, поява криптовалюти на базі технології блокчейну викликала серйозне збентеження — регулятори в усьому світі не знають, як регулювати цю сферу. Технологія розвивається набагато швидше процесу прийняття рішень в традиційному для регуляторів режимі.

У майбутньому подібних проривних технологій буде більше. Четверта індустріальна революція буде створювати нові виклики для бізнесів, галузей і цілих країн. Саме тому тема глобалізації стала однією з основних в рамках Світового економічного форуму цього року. Країни-лідери розуміють, що не лише окремим компаніям слід готуватися до змін, але і країнам — враховувати ймовірний глобальний перерозподіл економічних ролей між державами. Що це означає для України? В умовах тенденції до зменшення впливу СОТ для України найбільше значення матимуть двосторонні торговельні угоди і приналежність до економічних блоків. Україні неймовірно вигідним буде курс на максимальну інтеграцію з ЄС, адже це дає шанс отримати вигідні торговельні угоди й з іншими країнами і, таким чином, брати участь у глобальних економічних змінах. Звичайно, повністю "перепрограмувати" всю українську економіку під вимоги західних ринків в короткі терміни не вийде. Але вже зараз необхідно істотно покращувати внутрішній бізнес-клімат і розставляти необхідні пріоритети. Наприклад, активно впроваджувати дерегуляцію задля поліпшення умов для підприємців і розвитку нового бізнесу, створювати умови для розвитку стартапів через заснування інноваційних кластерів, які змогли б об'єднати різні компанії і зробити можливим обмін ідеями і ресурсами між ними.

У США існують два найвідоміших інноваційних кластери — Кремнієва долина в Каліфорнії і Бостон у Массачусетсі. Але останнім часом деякі американські міста і регіони, такі як Нашвілл у Теннессі та Колумбус в Огайо, випередили ці інноваційні хаби за кількістю швидкозростаючих стартапів. Як їм це вдалося?

По-перше, вони істотно знизили бар'єр для входу через зменшення вартості створення бізнесу для компаній, що працюють в галузі новітніх технологій. По-друге, вони відкрили доступ до фінансування таких компаній, особливо за рахунок crowdfunding — залучення фінансування від великої кількості інвесторів на незначні суми.

ІСО з використанням технології блокчейн — це теж різновид crowdfunding.

По-третє, місцева влада цих міст зробила ставку на максимальну підтримку стартапів і підприємців.

Для України цей кейс є показовим в тому сенсі, що прискорення глобалізації, про яку говорили в Давосі, може стати як "вікном можливостей", так і одним з ризиків, якщо її недооцінити.

KPMG у соцмережах

 

Запит про послуги KPMG

 

Відправити