Road Map Контрольовані Операції | KPMG | UA
close
Share with your friends

Road Map Контрольовані Операції

Road Map Контрольовані Операції

Для 2017 року потенційно ризик визнання операції контрольованою (далі – «КО») може існувати, якщо у Вашої компанії річний дохід від будь-якої діяльності перевищує 150 млн грн за рік, та є операції на суму більше 10 млн грн з одним контрагентом.

1000

За цією темою

Road Map Контрольовані операції

Випуск 1

ПЕРЕВІРИТИ ЧИ Є ВАШІ ОПЕРАЦІЇ КОНТРОЛЬОВАНИМИ

Для 2017 року потенційно ризик визнання операції контрольованою (далі – «КО») може існувати, якщо у Вашої компанії річний дохід від будь-якої діяльності перевищує 150 млн грн за рік, та є операції на суму більше 10 млн грн з одним контрагентом.

Якщо Ваша компанія відповідає зазначеним критеріям, операція, обсяг якої перевищує 10 млн грн вважатиметься контрольованою, якщо:

- здійснюється з пов’язаними особами-нерезидентами

Критерії пов’язаності осіб встановлені пп.14.1.159 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі – «ПК України»). Відповідність таким критеріям потрібно перевіряти в кожному окремому випадку. На практиці, найчастіше зустрічається критерій володіння (безпосередньго чи опосередкованого) однією особою корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків.
Також зверніть увагу, що особи можуть бути визнані пов’язаними через фінансову залежність, самостійно платником податку та у судовому порядку контролюючими органами.

- зовнішньоекономічні господарські операції здійснюються через комісіонерів-нерезидентів

Якщо сума комісійної винагороди комісіонера-нерезидента перевищує 10 млн грн (при цьому річний дохід комітента перевищує 150 млн грн), така операція з комісіонером буде контрольованою, відповідно до п.п. 39.2.1.1. п. 39.2. ст. 39 ПК України.

Водночас, починаючи з 01.01.2017 р. під визначення контрольованих підпадають також зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання послуг через комісіонерів-нерезидентів.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 39.2.1.5. п. 39.2. ст. 39 ПК України та судової практики, при здійсненні операцій з нерезидентом через непов’язаних осіб, які не виконують в таких операціях істотних функцій чи не приймають на себе істотних ризиків (наприклад, операції через комісіонерів-резидентів, агентів), такі операції необхідно включати до Звіту про контрольовані операції (надалі – «Звіт»). Зокрема, така позиція висловлена у наступних судових рішеннях: Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 р. у справі № 816/1082/17, Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 р. у справі № 804/5228/16, Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017 р. у справі № 826/4205/16.

Однак, протилежну позицію, що операція не є контрольованою, викладено в Ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2017 р. у справі № 876/910/17 (Ухвала не оскаржена в касаційному порядку).

- господарські операції з нерезидентами з Переліку низькоподаткових юрисдикцій

Контрольованими вважаються операції з контрагентом-нерезидентом, який зареєстрований у державі, що включена Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 977-р від 16 вересня 2015 р. до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України» (надалі «Розпорядження КМУ»).

Звертаємо увагу, що протягом 2013-2015 рр. діяло декілька таких Переліків держав (територій):

(І) Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977-р «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України» (є чинним на станом на листопад 2017 р.);

(ІІ) Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року № 449-р «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України» (розпорядження втратило чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977-р).

(ІІІ) Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 1042-р «Про затвердження переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні» (Розпорядження втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року №449-р);

Для підтвердження місця реєстрації контрагента-нерезидента при здійсненні КО необхідно подати документ від фіскального органу держави, в якій зареєстрований такий контрагент. Беззаперечним доказом місця реєстрації буде довідка від фіскального органу про сплату податків. Однак, судова практика свідчить також про можливість використання листів-підтверджень від посольств, консульських установ та фіскальних органів іноземних держав.

У випадку, якщо нерезидента протягом звітного року було виключено зі вказаного списку держав, то операції з таким нерезидентом мають відображатися у Звіті за період, в якому його країна перебувала у Розпорядженні КМУ. Такої ж думки дотримується Вищий адміністративний суд (надалі – «ВАСУ») в Ухвалі від 03.07.2017 р. у справі № 821/1345/15.

Варто зазначити, що Київський апеляційний адміністративний суд в Ухвалі від 10.10.2017 р. у справі № 810/868/17 за здійснені КО у 2015 р. відступив від позиції ВАСУ та прийняв рішення на користь платника податків, дійшовши до висновку, що платник має право не включати до Звіту операції з нерезидентом, країну якого було виключено з Розпорядження КМУ за період подачі Звіту. Проте, така позиція є скоріше винятком, аніж правилом.

- господарські операції з нерезидентами з Переліку організаційно-правових форм (далі – «Перелік № 480»).

Відповідно до п. 41 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, господарські операції, визначені п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 ст. 39 ПК України, визнаються контрольованими з дати набрання чинності Переліком № 480. Отже, у разі відповідності господарських операцій критеріям, визначеним пп. 39.2.1.1 (г) та пп.39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України, вони можуть визнаватись контрольованими з 27.07.2017 р. (відповідно, такі операції мають бути відображені у Звіті за 2017 рік). Дана позиція також висловлена у листі ДФС від 14.08.2017 р. №21674/7/999914010217 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480».

Однак, у випадку якщо контрагент-нерезидент надасть належним чином легалізований та перекладений відповідно до вимог законодавства України документ від податкового органу країни реєстрації нерезидента про сплату ним податку на прибуток/корпоративного податку, та за умови невідповідності іншим критеріям контрольованості операцій, операція з таким контрагентом не буде вважатися контрольованою, незважаючи на включення організаційно-правової форми нерезидента у Перелік. Така позиція підтримується та висловлена у вищезазначеному Листі ДФС № 21674/7/99-99-14-01-02-17 від 14.08.2017 р.

Судова практика з даного питання ще не сформувалася.

ПІДГОТУВАТИ ЗВІТ ПРО КОНТРОЛЬОВАНІ ОПЕРАЦІЇ ТА ДОКУМЕНТАЦІЮ З ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ

У випадку здійснення КО компанії необхідно: а) подати до контролюючого органу у відповідний термін Звіт про КО та b)складати та зберігати Документацію з трансфертного ціноутворення (далі – «Документація»).

Перед підготовкою Звіту необхідно перш за все: a) які операції є контрольованими, b) визначити метод встановлення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки», c) у випадку обрання методу чистого прибутку визначитись зі стороною КО, яка буде досліджуватись в операції. Методична та законодавча база говорить про те, що досліджуватись повинна сторона, яка виконує в операції найменш складні функції, несе найменші ризики та володіє меншою кількістю активів. Слід відповідально підійти до вибору методу, оскільки в актах перевірок контролюючий орган детально вивчає обраний платником податків метод та може застосувати інший метод.

Підготувати Документацію згідно вимог, встановлених п.п. 39.4.6. п. 39.4 ст. 39 ПК України. При цьому слід не забути подбати про фіксування та збереження доказової бази на основі, якої готувалася Документація.

ПОДАТИ ЗВІТ ПРО КОНТРОЛЬОВАНІ ОПЕРАЦІЇ ДО КОНТРОЛЮЮЧОГО ОРГАНУ

З 2017 року Звіт має бути подано до 1 жовтня року, що настає за роком здійснення контрольованої операції (звітним роком).

Звертаємо увагу, що Звіт має подаватися виключно в електронній формі, відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» від 28.04.2017 р. № 468.

Якщо Ви подали Звіт в паперовій формі шляхом подання до канцелярії контролюючого органу або надсилання поштою, контролюючий орган не прийме такий Звіт і буде вважати його не поданим. Відстояти свою позицію в судовому порядку навряд чи вийде за відсутності об’єктивних причин для подачі Звіту в паперовій формі (наприклад, неподання Звіту в електронній формі через вилучення техніки та документації правоохоронними органами).

Вказана позиція була також підтримана судами: детальніше в Постанові Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2017 р. у справі № 815/1471/17, а також в Ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 р. у справі № 820/6318/16.

Позитивна судова практика на користь платників в такій категорії спорів радше виняток, аніж закономірність.

Аргументом на користь захисту інтересів платників податків може бути доведення відсутності вини платника у неподанні Звіту про КО. Так, у справі № 816/29/17 Полтавський окружний адміністративний суд прийшов до висновку, що відповідальність обумовлюється винністю платника у порушенні норм ПК України. Оскільки платник не подав Звіт у зв’язку з вилученням у нього первинних документів у ході слідчих дій, то вина у діях такого платника відсутня, а відтак застосування штрафних санкцій є безпідставним. Такого ж висновку дійшов ВАСУ у справі № 820/6168/15, за фабулою якої, у ході обшуку в платника податків було вилучено всі документи та техніку, що призвело до неможливості подачі Звіту. Водночас, у рішенні від 06.03.2017 р. у справі № 809/1695/14 ВАСУ вказав, що законодавець у статті 109 Податкового кодексу України не встановлює вину як елемент податкового правопорушення, тому встановлення саме умислу позивача на заниження митної вартості товару не є необхідним для донарахування податкових зобов’язань.

Таким чином, суди допускають звільнення платника від штрафу за неподання Звіту (або неподання його у електронній формі) тільки у виняткових обставинах, за яких платник не мав об’єктивної можливості виконати обов’язок, передбачений ст. 39 ПК України.

Нагадуємо, що строк подачі Звіту протягом 2013-2016 р. був наступним:

Строк подачі Звіту за період з 
01.09.2013р. – 31.12.2013р.
Строк подачі Звіту за 2014 звітний рік  Строк подачі Звіту за 2015 звітний рік  Строк подачі Звіту за 2016 звітний рік
До 1 жовтня 2014 року До 1 травня 2015 року До 1 травня 2016 року До 1 жовтня 2017 року

 

ЯК ДІЯТИ У РАЗІ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ З ПИТАНЬ ДОТРИМАННЯ ПЛАТНИКОМ ПОДАТКІВ ПРИНЦИПУ «ВИТЯГНУТОЇ РУКИ»?

Якщо після подачі Звіту про КО Ви отримали запит на надання Документації є висока ймовірність того, що у Вашої компанії буде розпочата перевірка з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення КО.

Як діяти під час податкової перевірки ми розкажемо у нашому наступному Випуску.

Отже, якщо за результатами такої перевірки Ви отримали Акт не поспішайте погоджуватися з аргументами контролюючого органу та сплачувати донараховані податки, штрафи, пеню.

Висновки Акту перевірки, а також винесені на підставі нього податкові повідомлення-рішення з високою ймовірністю вбачається успішно оскаржити в адміністративному та/або судовому порядку.

Щоб успішно оскаржити висновки, викладені в Акті перевірки, та податкові повідомлення-рішення, перш за все необхідно подбати про доказову базу, а саме:

  • Збереження поточної інформації з офіційних вісників про вартість певних груп товарів;
  • Здійснення вивантажень із баз даних про компанії, відібрані для порівняльного дослідження;
  • Скріншоти із веб-сайтів компаній та інших джерел. Суди, як правило, беруть до уваги зроблені платниками скріншоти, ними користується і контролюючий орган, однак, якщо доказ по справі є надзвичайно важливим, вбачається за можливе засвідчити зміст веб-сайту протоколом огляду веб-сайту адвокатом або нотаріусом;
  • Висновки економічної судової експертизи;
  • Індивідуальні податкові консультації отримані платником;
  • Роз’яснення положень чинного законодавства;
  • Юридичні висновки щодо тлумачення положень законодавства та умов договорів;
  • Довідки від іноземних податкових органів;
  • Установчі документи контрагентів, учасників тощо;
  • Консультаційні висновки економічних досліджень;
  • Показання свідків (використовуються на етапі судового оскарження).

При цьому варто пам’ятати, що документи від органів державної влади, підприємств, установ та організацій іноземних держав мають бути належним чином легалізовані та перекладені українською мовою.

Звертаємо Вашу увагу, що, як правило, через декілька років після здійснення КО віднайти інформацію про зіставні операції та зіставні компанії за період здійснення КО дуже складно. Саме тому, доказову базу необхідно накопичувати поступово по завершенню кожного року, в якому були здійснені КО.

Варто також зазначити, що скасування податкового повідомлення-рішення в судовому порядку є спором майнового характеру, а отже, ставка судового збору станом на жовтень-листопад 2017 р. для юридичних осіб становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як підготувати заперечення на Акт перевірки ми розкажемо у наступному Випуску.

Як оскаржити винесені податкові повідомлення-рішення ми розкажемо у наступному Випуску.
 

KPMG у соцмережах

 

Запит про послуги KPMG

 

Відправити